Тернопільський «Сокіл» знову кращий

27 листопада команда Тернопільської міської молодіжної громадської організації «Сокіл» зайняла перше місце у турнірі з міні-футболу присвяченому Дню збройних сил України. Загалом, у змаганнях взяли участь дев’ять колективів, які представляли найрізноманітніші громадські об’єднання. Організатор турніру була Комунальна установа Тернопільської обласної ради «Молодіжний методичний центр».

Під час футбольних баталій «Сокіл» не зазнав жодної поразки у п’яти зіграних іграх. У груповому турнірі  переможеними виявилися команди «ГалТерс», «Спека» та «Молода просвіта». У пів фінальному поєдинку «соколята» декласували представників «Громадського руху «За майбутнє». Фінальний матч знову на футбольному майданчику звів «Сокіл» та «ГалТерс». Та вже з перших хвилин переможець вирішальної гри визначився. «Сокіл» сім разів відзначився у воротах суперника, на що «ГалТерс» відповів лише двома голами у кінцівці матчу.

Під час нагородження «Сокіл» з перемогою привітали депутат Тернопільської обласної ради Роман Навроцький і директор комунальної установи Тернопільської установи «Молодіжний методичний центр» Володимир Карпінський.

«Для нас це вже не перша перемога у подібних турнірах, - сказав одразу після закінчення фінального матчу голова ТММГО «Сокіл» Ігор Бойчук. – Цього року на всіх змаганнях, в яких брали участь команда нашої громадської організації, ми не опускалися нижче другого місця. Та і другі були лише раз. На всіх решту першостях ставали чемпіонами. Це ще раз доводить, що у Тернополі «Сокіл» найбільш потужна і структурована молодіжна громадська організація. І спорт це лише один з багатьох напрямків, де серед лідерів присутні «соколята».

Михайло Головко: «Покладаймося лише на себе»

18 вересня з ініціативи Збаразької районної організації ВО «Свобода» відбулися заходи до 81-річчя «пацифікації» - однієї з найбільших каральних акцій проти українців, процесу умиротворення, процесу насильницького опольщення.

Захід відбувся в селі Шили, Збаразького району Тернопільської області, біля пам’ятника Героям України. На ньому були присутні радник голови Тернопільської обласної ради Михайло Головко, депутати Тернопільської обласної ради Наталя Мандзюк.

До присутніх шилівчан звернувся з промовою Михайло Головко, який зазначив:

« Пацифікація – це той ланцюг зла, що тягнеться і до сьогоднішнього дня. Нас ненавиділи і ненавидять за українську мову, культуру, за українську книгу та вишиванку. Ворогів України дратував і дратує свідомий українець та портрет Шевченка на стіні. Катували, вбивали, ґвалтували, палили, а тим часом польське духівництво приглядалося та підсміхалося. Тим часом «благородна» стара, глуха повія Європа мовчала , спостерігала за кровопролиттям і мовчала…

Але історія не терпить необачності, тим більше закривавленої. Вже через якихось десять років час розплати настав для катів українського народу. Хтозна, скільки сих «бравих» уланів, які довершували геноцид над неозброєними мирними українськими людьми, наче смиренних овець, було знищено енкаведистами у Катині під Смоленськом?.. Скількох польських кровопивць-жандармів наздогнала караюча рука українського повстанця? Скільки їх, вершителів «пацифікації» пропало в буремні роки Другої світової війни…

Не надіймося ні на кого – покладаймося лише на себе».

Після спільної молитви і промов депутати поставили вінок до пам’ятника героям, роздали листівки з відомостями про процес «пацифікації» в селі Шилах.

До відома.

У середині вересня 1930 року на українські села під керівництвом маршала Пілсудського налетіли великі підрозділи поліції та кавалерії, розпочавши кампанію “умиротворення”. Застосовуючи принцип колективної відповідальності, озброєні загони позаймали близько 800 сіл. Вони руйнували осередки українських громад і читальні, конфісковували майно та продукти, фізично карали тих, хто протестував. Були заарештовано понад дві тисячі українців, здебільшого школярів, студентів і молодих селян; майже кожний третій отримав тривалі терміни ув‘язнення.

 Найжахливіші випадки тієї нелюдяної «пацифікації» мали місце у Львівському, Тернопільському та Станіславському (тепер значна частина Івано-Франківської області) тогочасних воєводствах. Акція розпочалася 16 вересня 1930 і тривала до 30 листопада 1930 року. Вона охоплювала 450 населених пунктів у 16 районах Галичини: зруйновано й частково спалено 800 сіл,закатовано сотні людей, 1700 заарештовано. В Збаразькому районі «пацифікація» охопила 8 населених пунктів (Шили,Чернихівці, Капустинці, Збараж, Залісці, Довжанка, Добромірка, Базаринці) 

 З розповідей очевидців саме у селі Шили Збаразького району:

«Хлопцям і дівчатам наказали одягнути народні строї і примусили їх рачкувати через ціле село, немилосердно при тім катуючи. Місцевего управителя, Борака, збили страшенно та, копаючи його, зломили йому чоботами грудну клітку. Сина його, студента медицини, страшенно скатованого закували… В Шилах розгуляні поліцаї справили собі баль, наказавши громаді доставити їм зі Збаража горілки й лікерів, пива, тютюну, ковбаси та шинок. Негайно вислано дві фіри, які все це їм привезли. Підчас ревізії ніччю згвалтували та позаражували 30 молодиць та дівчат, які потім їздили скаржитися до старости в Збараж. Недокінчений «Народний Дім» здемолювали, а крім того, залізли на стрих і багнетами попробивали та порізали кожний лист бляхи. Памятник Шевченка цілковито знищили. В кооперативі всі товари повикидали на вулицю, що було ліпшого, та позабирали собі, а решту потовкли та полили нафтою.»

 

З роками не згинули наснага та прагнення нашого народу до відродження й розбудови незалежної України. Наша держава постала, наче птаха Фенікс, відродилася з попелу й живе. І вже не так важливо, про що зараз лають собаки за кремлівською стіною та у варшавських підворіттях — головне Український Караван іде… Собаки лають, а караван іде. Сьогодні проблема для України в іншому — свої, доморощені «яничари» заважають нормальній ході Українського Каравану. Але, ЗНАЙМО, що всіляка «яничарська справа» — це тимчасові негаразди і прийде час, коли «пощезнуть всі перевертні й приблуди, і орди завойовників заброд».

Голову Тернопільського міського “Сокола” Ігоря Бойчука три години допитували в СБУ

Сьогодні, 13 вересня, майже три години голову Тернопільської міської молодіжної громадської організації “Сокіл” Ігоря Бойчука допитували співробітники Служби безпеки України. Поки що, будь-які обвинувачення керівнику молодіжки ВО “Свободи” озвучені не були.

“Насамперед, у мене вимагали перелік всіх членів очолюваною мною громадської організації, - розповів одразу після дачі свідчень в СБУ Ігор Бойчук. - Також їх цікавила історія та стратегія розвитку ТММГО “Сокіл” на Тернопіллі. . Особливу увагу, під часу нашої розмови, співробітник спецслужби приділив організованими нами заходами — акціям протесту, зустрічам, зборам, вишколам, тощо. “Сбешники” хотіли знати дати цих заходів , кількість учасників та їх змістовне наповнення”.

Як виявилося, причиною виклику Ігоря Бойчука в управління СБУ була так звана “васильківська” справа. Згідно якої, членів Всеукраїнської громадської організації “Патріот України” звинувачують в організації терористичного акту на День Незалежності в Києві.

“Хоча можливість такого теракту виглядає досить сумнівною, спецслужби у всіх областях опитують керівників дотичних до “Патріоту України” структур, - зазначив Ігор Бойчук. - З розмови стало зрозуміло, що мене підозрюють у зв'язках з підозрюваними в організації згаданих протиправних дій”.

Офіційно Ігоря Бойчука опитували, як свідка у кримінальній справі. Жодних обвинувачень висунуто не було.

Тернопільський “Сокіл” виступив проти “носія чорної музики” Тіматі

Тернопільська міська молодіжна громадська організація “Сокіл” виступає категорично проти приїзду в файне місто Тернопіль російського репера Тіматі, чий концерт запланований на дев’яте вересня. Так званий Mr. Black Star є носієм лише матеріальних цінностей котрі виступають на противагу всього духовного, що є в нашої нації. Це наносить непоправну шкоду молоді, що наслідує його. Адже, замість шляхетних і благородних ідеалів людини, вона бере за пріоритетні цінності життя так званих “мажорів” : алкоголь та розпуста. 

 

Причиною прихильності молоді до “чорної” культури є безтурботне життя без жодних сімейних обов’язків, та прикладання зусиль до чого небудь, легкодоступні дівчата, різноманітні наркотики та мрії жити “на широку ногу” не роблячи нічого.

На даний момент активісти “Соколу” заклеїли афіші з анонсом виступу Тіматі листівками з написом „Ідея нації проти деградації. Проти поширення матеріалістичних цінностей, глобальної мультикультури, блядства".

„За останні роки настільки вульгарна особа в наше місто ще не приїжджала. Це виродок, який збочує молодь. Якщо подивитися його кліпи, стає зрозуміло які цінності він пропагує – розпусту та алкоголь", — заявив голова ТММГО„Сокіл" Ігор Бойчук.

Бойчук вважає, що запрошувати в українське місто Тіматі взагалі нелогічно.

„Він носій чорної музики, яка взагалі не притаманна нашому народові", — підсумовує націоналіст.

Члени ТММГО “Сокіл” і надалі будуть реагувати на подібні заходи, котрі несуть загрозу деградації української нації

                                                                              Христина Сторожук

Незалежність – недоконаний факт. За неї потрібно кожен день боротися, прикладати зусиль.

24 серпня 2011року в м. Шумськ відбулись урочисті святкування до Дня незалежності України.Присутні мали можливість насолоджуватись виступами місцевих гуртів, скоштувати традиційних вареників та щедро прикрашених духмяних короваїв.

Відвідав захід заступник голови Тернопільської обласної організації ВО «Свобоода», радник голови Тернопільської обласної ради Михайло Головко.

"Шановна громадо, шановні шумчани, прийміть найщиріші привітання зі святом Дня незалежності. Для української нації це дуже величне, довгоочікуване свято. Адже, саме за незалежність гинули наші славетні герої.

 Шумщина – це край справжніх патріотів, які боролися та захищали рідну землю. Тут зароджувалась Українська Повстанська Армія.  Хлопці брали зброю в руки і йшли воювати за свою матір, захищати свою землю, з синьо-жовтим прапором та гербом начолі.

Дуже прикро, що на двадцятому році незалежності наша влада не визнає цих героїв.

Вона скасовує звання «герой України» у Степана Бандери, Романа Шухевича, ухвалює злочиння закони про червоний прапор, встановлює пам`ячники катам української нації Й.Сталіну та Катерині II. Такі дії говорять, що влада не є українською. Вона не відстоює наші традиції та ідеали.

Двадцять років існування Української держави це двадцять років боротьби за неї. Адже незалежність – недоконаний  факт. За неї потрібно кожен день боротися, прикладати зусиль." - зазначив Михайло Головко.

                                                                                                 Христина Сторожук

Здобудеш Українську Державу або згинеш у боротьбі за неї!

24 серпня 2011 року у місті Кременець відбулось відкриття погруддя славетному провіднику української нації Степану Бандері. Монумент був споруджений за підтримки місцевого патріота Володимира Чуби. На урочистостях були присутні: член Політради ВО "Свобода", депутат Львівської обласної ради Ірина Фаріон, заступник голови Тернопільської обласної організації ВО "Свобода", депутат Тернопільської міської ради Михайло Головко, депутат Тернопільської обласної ради Володимир Бобко та представники Кременецької районної організації ВО "Свобода". 

Місцеві священнослужителі відслужили панахиду за усіма загиблими, хто гідно боровся за нашу Батьківщину.

Із привітальним словом до присутніх звернувся заступник голови Тернопільської обласної організації ВО "Свобода" Михайло Головко: "Сьогодні ми відкриваємо пам'ятник славному герою, сину української нації Степану Бандері. Не можна згадати Україну і не згадати Степана Бандеру, не можна згадати Бандеру і не згадати Україну. Ці два символи  мають однакове значення. Ми повинні пишатися, що в нашій історії є такі славетні люди, які зуміли прийняти виклик більшовицької імперії та стали на захист українських інтересів.
Пам'ятаймо про славні діла наших героїв і продовжуймо їх. Слава Степану Бандері! Слава Україні!"

"Степан Бандера ще пройде тріумфальною ходою і не тільки через погруддя і пам'ятники, а через свою ідеологію, свої цінності, переконання. Він - один з найпотужніших інтелектуалів двадцятого століття, яскравий представник філософії ідеалізму. Тієї філософії ідеалізму, з якої виросли великий Фіхте та Шиллер, з якої виросла надпотужна класична німецька філософія. Фіхте казав: "Там, де нічого не можна зробити руками, сила духу здатна це зробити". Саме тому влада так панічно боїться Степана Бандеру. Їхні спазматичні дії щодо скасування звань героїв є посміховиськом, у яке вони самі себе перетворили. Вони в абсолютній імпатовій ситуації, це не професіонали – це виродки совєцької доби, люди, які застрягли своїми рогами та копитами на рівні 1937 року. Ми співаємо у нашому славному Гімні: "Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці". Де ви таке бачили, щоб ворог гинув, як роса на сонці? Відкинемо зараз цю метафорику дев'ятнадцятого століття. Тільки лава на лаву, сила на силу. Слабший впаде, а сильніший зостанеться. На завершення - нам зараз найбільше потрібна підтримка один-одного, зараз як ніколи нам потрібна віра у свої сили. Ми зможемо!", - додала член політради ВО "Свобода" Ірина Фаріон


                                                                                              Христина Сторожук

Михайло Головко привітав машканців Ланівців з днем міста

      28 липня 2011 року мешканці міста Ланівці, що на Тернопільщині, зустрічали подвійне свято – вшановували пам'ять святого князя Володимира Великого та відзначали день міста.

      Урочисте дійство відбувалося у центрі Ланівців. Святкування відвідали представники органів місцевого самоврядування, свободівець-секретар Тернопільської міської ради Ігор Турський та заступник голови обласної організації ВО "Свобода" Михайло Головко. Перед початком концерту гостей запросили на сцену, де вони звернулися зі словами вітання до місцевої громади.

      "Шановна громадо, шановні ланівчани, дозвольте привітати вас зі святом дня міста. Українська нація є глибоко духовна та моральна; вона має свої традиції, цінності. Незважаючи на те, що протягом багатьох років ми не мали власної держави – ми мали внутрішній дух, який дозволив нам вистояти. Усі перешкоди та негаразди, які траплялися на нашому шляху, ми гідно зустрічали. Українці мужньо бралися до зброї та боронили рідну землю. Та, на жаль, теперішня влада не хоче пам'ятати наших героїв, таких як вояки Української Повстанської Армії. Ми віримо, що прийде час, коли українських героїв будуть шанувати та пишатимуться ними. Лановеччина – це край справжніх патріотів, які боролися та захищали рідну землю", – зазначив заступник голови Тернопільської обласної організації ВО "Свобода" Михайло Головко.

Михайло Головко: Ми повинні зробити все, аби здобути дійсно українську державу, про яку мріяли наші предки

     28 липня 2011 року, з нагоди відзначення пам'яти святого рівноапостольного князя Володимира Великого, у селі Ліски Збаразького району Тернопільської области відбулося урочисте богослужіння.

     На Літургії був присутній заступник голови Тернопільської обласної організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Михайло Головко. По закінченні богослужіння він звернувся з привітальним словом до присутніх парафіян.

     "Дозвольте привітати вас із храмовим святом. Хочу побажати міцного здоров'я, щоби Бог оберігав усіх українців та духовно збагачував. Адже ми – нація побожна, яка завжди прислуховувалась до Господа. Наші предки завжди дбали про духовні цінності, які передавали наступним поколінням. Ми маємо збагачувати і зміцнювати цей скарб. Але, на жаль, сьогодні обставини складаються так, що в державі влада не відстоює українські цінності, не пам'ятає і не хоче знати нашої історії. Зараз робиться все, щоб народ зубожів. Саме тому боротьба за українську націю досі триває.
     Ми повинні розуміти, що найбільшим гріхом для нас зараз є – продати свою душу, як це робить дехто. Вони продають свої голоси за копійки і, тим самим, втрачають себе як людину, перетворюються на звичайний товар. А нинішня злочинна влада саме цього й прагне. Їй байдуже до наших інтересів, мови, української церкви, бо це все їм вороже і чуже. Наш святий обов'язок – ставати на боротьбу за національні інтереси. Мусимо зробити все, аби здобути дійсно українську державу, про яку мріяли наші предки і за яку вони проливали кров", – наголосив свободівець Михайло Головко.

                                                                                                    Сторожук Христина

Тернопільський «Сокіл» здобув перемогу на змаганнях з міні футболу

 Завершився четвертий традиційний турнір з міні-футболу серед збірних команд молодіжних громадських організацій, команди Тернопільської міської ради та команди Тернопільської обласної державної адміністрації приурочений до Дня молоді «МОЛОДІЖНИЙ КУБОК - 2011».

Змагання тривали продовж двох днів, 02 – 03 липня 2011 р. , у парку «Топільче» на футбольному майданчику зі штучним покриттям. У них взяли участь вісім команд : ТММГО «Сокіл», ТМГО «Патріот України. Галицькі Сотні.», «Дружба», «Молода просвіта», «Наше майбутнє», «Спека» і владні команди  Тернопільська міська рада  та Тернопільська обласна державна адміністрація. Всі вони були поділені на дві групи. Абсолютними переможцями серед своїх , здобувши три впевнені перемоги,  у пів фінал вийшла команда ТММГО «Сокіл». Слідом за ними туди ж потрапила команда «Дружба». З другої групи у пів фінал вийшли команди Тернопільської міської ради та Тернопільської обласної державної адміністрації. Гра у ньому була запеклою, адже ,на кону стояв кубок, а хто б не хотів його отримати.

         Під час змагання команд «Сокіл» та Тернопільська міська рада склалась неоднозначна ситуація – рівний рахунок. По правилам гри учасникам потрібно було пробити післяматчеві пенальті. В так званій футбольній лотереї перемогу здобула команда «Сокіл» і цим самим отримала місце у фіналі, де зустрілася з командою «Дружба». Не зважаючи на втому і хвилювання, соколята таки вибороли перше місце і отримали перехідний «Молодіжний кубок», друге місце посіла «Дружба», третє місце на турнірі здобули представники Тернопільської міської ради, а четверте у команди облдержадміністрації. Також на змаганнях були визначені кращі учасники турніру , які були нагороджені призами.

         «Змагання були не простими. Адже, погода, так би мовити, «підкачала» і грати футбол під час дощу заняття не з простих. – зазначив голова Тернопільської міської молодіжної громадської організації «Сокіл» Ігор Бойчук, - Хоча турнір був дружнім, боротьба в ньому йшла запекла. Здобути перемогу було не легко, але ми це зробили. Нам вдалося довести, що на даний час ми -  «Сокіл»  найкращі. Надіємось, що це не остання наша перемога в подібних змаганнях. Ми плануємо і надалі перемагати.»

                                                                                      Сторожук Христина

Тернопільський "Сокіл" змагався до останнього на грі "Гурби – Антонівці"

           У лісах на межі Тернопільської та Рівненської областей завершилася найбільша в Україні теренова гра "Гурби-Антонівці", яку проводять на місці найбільшого бою УПА з військами НКВД.

           Близько трьох сотень осіб взяли участь у грі. Вони розділилися на дві команди-курені. Три дні учасники змагань жили у лісі, змагаючись між собою.


           Вже у перший день відбулося два великих бої. Завдяки хорошій розвідці команда "жовтих" знайшла ворожий табір і здійснила штурм. Проте по дорозі назад на них уже чатувала засідка ворожої чоти. За рахунок нерішучості "червоних" команді "жовтих" усе ж вдалося згрупуватися і здобути перемогу. Але контрнаступу не довелося довго чекати. Вже ввечері команда "червоних" завдала значного удару по команді-супернику. "Найбільшою нашою помилкою було утворення навколо нашого прапора живого щита, що танув під ударами "червоних" атак", – зазначив один із "жовтих".

          Наступного дня, після тяжкої дощової ночі, керівництво команди "жовтих" ухвалило рішення припинити гру, аби запобігти подальшим травмам. Проте після гарячих дискусій, на свій страх і ризик, гру продовжили двадцять сім осіб (залишився п'ятий рій і кілька осіб з решти роїв). Серед них були хлопці з ТММГО "Сокіл", котрі одностайно вирішили грати до останнього. Зрозуміло, вони усвідомлювали, що тепер "війна" буде нерівною, але все ж не здавались.

          Варто відзначити, що половину часу гри учасники пробули в лісі під безперервним дощем. Температура повітря опускалася до 4-7 градусів.

          "Хоча гра відбувалася за складних погодних умов, а деякі учасники спали просто неба під дощем, більшість учасників лишилися задоволені грою і в подальшому братимуть у ній участь", – запевнили члени ТММГО "Сокіл".

                                                                                            Сторожук Христина

Тернопільський "Сокіл" відзначив річницю створення Дивізії “Галичина”

         28 квітня — день створення Української Дивізії військ СС „Галичина”. У зв’язку з цією датою, сьогодні, молоді люди з ТММГО «Сокіл» провели інформаційну поклейку вулицями Тернополя. Також було розповсюджено листівки з правдивою історією  про дивізію, адже пересічний українець знає про неї небагато, переважно із джерел спотворених, поданих імперською Москвою. Але пані історія — тітка невблаганна, яка рано чи пізно розставляє все на місця. В одному з пунктів листівки зазначалось, що «дивізія військ СС „Галичина” була створена вже після Сталінградської битви, коли не було сумнівів, що німецькі окупанти відійдуть, а прийдуть «совєтські», відійде Ґестапо, а прийде НКВД, компартія, тюрми, Сибір і все те, чим нас „почастували” самозвані „брати” в 1939 році.»
      

            «Дивізійники розуміли, що Німеччина програє у війні і вже завтра нашим воїнам доведеться вступити, можливо, у нерівний бій проти армії "визволителів" - нових поневолювачів України.- зазначив голова ТММГО «Сокіл» Ігор Бойчук. - Створення Дивізії - це клич для всієї української нації. Недарма вступити у новостворену дивізію зголосилися одразу 82 тисячі українців, з яких було відібрано 12 тисяч найкращи. Надіюся, що зараз знайшлося б не менше людей готових встати на захист своєї країни.»

          Нагадаємо, що 14-а гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина»— підрозділ у складі військ Ваффен – СС Німеччини, що існував у 1943 - 1945 роках і був укомплектований з українців-галичан. З 19 квітня 1945 року підрозділ отримав нову назву — 1-а Українська Дивізія УНА.

                                                                                       Сторожук Христина

Два роки минуло як один день

17 квітня. Для більшості свідомих молодих людей ця дата назавжди вкарбувалась в пам’ять. Саме цього дня, два роки тому, був вбитий одеський націоналіст Максим Чайка. Для вшанування пам’яті молодого героя в деяких містах України проходять акції памяті і Тернопіль не виключення. Сьогодні, молоді активісти з ТММГО «Сокіл» поклали квіти біля пам’ятника жертв політичних репресій в знак солідарності з вбитим за ідею побратимом.

«Сьогодні минає рівно два роки як немає з нами нашого ідейного побратима Максима Чайки. Два роки тому він був убитий антиукраїнськими виродками, які називають себе антифашистами. – зазначив голова ТММГО «Сокіл» Ігор Бойчук. – І  як недивно, вбивць Максима так і не знайшли. Адже їх прикрила промосковська влада, яка тільки виграє від смерті українських націоналістів.
            Тепер, так звані антифа, фінансуються ще більше із приходом нової влади, тепер це не купа фанатиків, а справді загроза для нації, що і показало вбивство Максима.
            Він став героєм. Максим навіки залишиться в наших серцях і серцях усіх патріотів! Адже легко говорити проте, що ти – націоналіст тут, на заході України, зовсім інша справа заявити про це на сході, а тим більше в Одесі!
            Але це не злякало Максима. Він боровся за українську ідею і помер за неї! Герої не помирають, вони навіки залишаються в наших серцях!»

Нагадаємо, що Максим Чайка був вбитий в Одесі, 17 квітня, представниками руху «антифа». 19 квітня був організований багатолюдний марш пам'яті за участю друзів, соратників та однокурсників студента. Цікаво те, що Резонансне вбивство Чайки привернуло увагу і екс Президента України, Віктора Ющенка, котрий доручив СБУ та МВС розслідувати це вбивство. Винуватці вбивства досі не знайдені.

Сторожук Христина

Тернопільська обласна рада після міськради також порекомендувала не продавати алкоголь ввечері та вночі

                  14 квітня Тернопільська обласна рада прийняла рішення про небажану торгівлю алкогольними виробами у торговельній мережі по всій території краю після 22-ої години. Така ініціатива депутатів представницького органу Тернопілля має лише рекомендаційний характер.

Хоча вже з  13 квітня в обласному центрі алкоголь у всі його різновидах не продається у магазинах. Міська рада Тернополя з ініціативи депутата Тернопільської міської ради та голови міської організації ВО “Свобода” Михайла Головка більшістю голосів проголосувала за відповідне рішення.

                “Звичайно, що більшість депутатів відчували певний тиск зі сторони представників торговельних мереж, адже це зменшить їхні прибутки, - зазначив Михайло Головко. - Але насамперед ми повинні дбати про здоров'я всіх українців і у таких випадках не йти на компроміси. Я висловлюю вдячність своїм колегам за вольову позицію стосовно продажу алкоголю у темну пору доби”.

                 Голова обласної ради,”свободівець” Олексій Кайда має надію, що таку рекомендацію облради підтримають всі місцеві ради Тернопілля. І вже у найближчий час кількість нетверезих на вулицях значно зменшиться.

                Нагадаємо, що саме Михайло Головко ще 2 роки тому виступав з ініціативою заборони продажу алкоголю в нічний час, але вона не знайшла потрібної підтримки. Проте зараз, коли ВО “Свобода ” прийшла до влади, це рішення таки вдалось прийняти.

                     

                                                             Сторожук Христина

Зберегти націю, зберегти її совість, свідомість і тверезість

Нещодавно, на сьомій сесії Тернопільської міської ради шостого скликання депутати ухвалили рішення про впорядкування продажу пива, слабоалкогольних та алкогольних напоїв у роздрібній торговельній мережі міста. Тепер з 22 год. вечора до 8 год. ранку заборонено продаж пива (крім безалкогольного), слабоалкогольних та алкогольних напоїв у торговельній мережі міста, за винятком закладів ресторанного господарства. Ініціатором цього рішення виступив депутат Тернопільської міської ради, голова Тернопільської міської організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Михайло Головко.


- Пане Михайле, яка, на вашу думку, ситуація в місті з розповсюдженням алкоголю і що спонукало ухвалити таке рішення?
- Ситуація в Тернополі, напевно, не відрізняється від загальної ситуації в Україні. Споживання алкоголю катастрофічне. За тисячолітню історію нашої нації зараз ми вживаємо найбільше алкоголю, тобто живемо в "найп'яніший" час багатолітньої історії. Дуже прикро, що до цього процесу залучено широкі маси дорослого покоління, зокрема, жінок, а також підлітків. Тобто, сьогодні ми так само маємо сумне лідерство з підліткового алкоголізму.
Перш за все, спонукало до такого рішення те, що нація не може мати майбутнього, якщо це п'яна нація. Лише твереза, здорова нація здатна щось творити. Якщо наша молодь зіп'ється, то майбутнього в України не буде. Тому – це зрозуміле природне бажання зберегти націю, зберегти її совість, свідомість і тверезість. Будь-які рішення, які б обмежили вживання алкоголю в суспільстві, є позитивні і їх треба ухвалювати. Все, що зменшує кількість спожитого алкоголю, це є позитив.
Згідно із загальновизнаними нормами, 4 літри вжитого алкоголю на душу населення це – п'яна нація, 8 – це вже безповоротний процес згасання нації, тобто деградація. Нинішня офіційна статистика свідчить, що за рік в Україні споживають близько 12-13 літрів етилового спирту на душу населення, але насправді ця статистика ще страшніша – понад 20 літрів цієї отрути на душу населення. Це вже алкогольний колапс. В нас стрімко вимирає населення – близько 400 тисяч осіб щороку, з цієї кількості більше половини смертей є наслідком вживання алкоголю, тютюну і т.п.
- Чому ж не вдалося ухвалити це рішення за старої каденції?
- Попередня каденція ухвалювала таке рішення, але воно було, так як і цього разу, дещо жорсткішим: запроваджувалися обмеження в часі і територіально. Тобто, було визначено місця, де заборонено торгувати алкоголем, адже місцеве самоврядування може це визначати. Але міська рада на той час вирішила, що суспільство до цього не готове. Тому ми обмежились поки що виключно забороною продажу алкогольних напоїв у нічний час. Зараз, коли "Свобода" є при владі, це рішення нарешті вдалося ухвалити.
- Уже декілька міст ухвалили такі рішення, але в Ужгороді, наприклад, суд скасував аналогічну постанову, чи не скасують у нас?
- Багато міст ухвалили таке рішення. Хоча, я вважаю, ми були одними з перших ініціаторів, ще в 2009 році. Зараз цим скористалися інші міста в Україні.
Звичайно, є низка проблем, але рішення зберігає чинність і в нормах закону ми можемо його реалізовувати. Ми розуміємо – проблема на всеукраїнському рівні, адже Верховна Рада не розв'язує проблем українців, тож, доводиться на місцях обмежувати продаж і розповсюдження цієї отрути і робити все це вольовими рішеннями рад. Сьогодні заборона працює.
Прокуратура оскаржувати його не буде. Правоохоронні органи в нашому місті зацікавленні в зниженні злочинності, тож, підтримують нас. Гадаю, спільними силами місцевого самоврядування і місцевих правоохоронних органів нам все ж вдасться зменшити споживання алкоголю.
- Хто буде слідкувати за виконанням цього рішення і що чекатиме порушників?
- Контролювати це рішення повинні представники правоохоронних органів. Вже сьогодні я спілкувався і з начальником Тернопільського обласного УМВС, і з прокурором міста. Вони радо підтримують це нововведення і слідкуватимуть за його реалізацією.
- Якими будуть подальші кроки в боротьбі з алкоголізмом?
- Алкоголізм значною мірою є наслідком "культурного" зловживання спиртним, йому активно сприяє реклама. Маємо усвідомлювати, що алкоголь травмує людину не лише фізично, а в першу чергу духовно, – особистіть деградує морально, перетворюється з "хомосапієнса" на "хомодебілуса". Випивши кілька чарок, людина з нормальної перетворюється на неадекватну. Тому будь-які обмеження споживання цього зілля завжди сприяють оздоровленню суспільства.
Я гадаю, в подальшому ми намагатимемося відсунути якнайдалі з території міста численні генделики і, таким чином, дещо отверезити наше суспільство. Впевнений, від того воно стане набагато працьовитішим і продуктивнішим. Наші нинішні кроки – це лише початок. Далі ми рухатимемося в тому ж напрямку.
- Як відомо, на сесії також було ухвалено рішення про заборону розміщення радянської символіки на державних установах та комунальних підприємствах. Що б ви могли сказати з цього приводу?
- Українці мають відзначати свята без символіки неіснуючої країни. Ми за те, щоби святкувати з державними прапорами, тому й заборонили використання радянської символіки. Вшановувати пам'ять загиблих, класти квіти до пам'ятників треба з українськими прапорами, а не з червоними прапорами імперії, котра винна в загибелі мільйонів українців. Ми на своїй Богом даній землі повинні прославляти українські символи.

                                                                                    Сторожук Христина